Заочне рішення суду можна скасувати, якщо одночасно довести дві обставини за ст. 288 ЦПК України: що вас не повідомили належним чином про дату й час засідання, і що докази або доводи, на які ви посилаєтесь, мають істотне значення для правильного вирішення справи. Для цього подається не апеляційна скарга, а заява про перегляд та скасування заочного рішення до того самого суду першої інстанції, який його ухвалив — у строк 30 днів з дня винесення рішення або 20 днів з дня, коли ви отримали його копію. Якщо строк пропущено, у більшості випадків його можна поновити за наявності поважної причини.
Що таке заочне рішення і чому воно зазвичай не на вашу користь
Заочне рішення суд ухвалює тоді, коли справа розглядається з викликом сторін, відповідач (боржник) двічі не з'явився в засідання, не подав відзив на позовну заяву і не заявив клопотання про розгляд справи за його відсутності, а позивач (банк, МФО чи факторингова компанія) не заперечує проти такого порядку розгляду. За спостереженнями з практики, у переважній більшості таких справ рішення постановляється саме на користь кредитора — суд просто не мав перед собою позиції другої сторони і фактично дублює вимоги позовної заяви.
Важливо не плутати заочне рішення зі справами, розглянутими у спрощеному провадженні без виклику сторін (ст. 279 ЦПК України) — це стосується спорів з ціною позову до 30 мінімальних заробітних плат, де суд взагалі не надсилає повістку. Таке рішення не має статусу заочного, і оскаржити його можна лише в апеляційному порядку, а не через заяву про перегляд. Тому перший крок у будь-якому випадку — з'ясувати з тексту самого рішення (та ухвали про відкриття провадження), яким саме способом суд розглядав справу.
Дві обставини, які потрібно довести одночасно
Стаття 288 Цивільного процесуального кодексу України містить вичерпний перелік підстав для скасування заочного рішення. На практиці він зводиться до двох обставин, і довести потрібно обидві одразу.
Перша — що ви не були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання (наприклад, повістка не доходила, надсилалась на неактуальну адресу, або ви дізналися про справу вже постфактум — часто через відкрите виконавче провадження чи арешт картки).
Друга — що докази й доводи, на які ви посилаєтесь у заяві про перегляд, мають істотне значення для правильного вирішення справи (наприклад, відсотки нараховані поза межами строку дії кредитного договору, завищена сума, спірне право вимоги за договором факторингу тощо). Якщо довести лише одну з цих двох умов, суд, як правило, відмовляє в перегляді.
Як порахувати строк, щоб не спізнитися
Це та частина, де боржники найчастіше помиляються. Заяву про перегляд та скасування заочного рішення можна подати протягом 30 днів з дня винесення рішення. Але якщо ви не отримали рішення вчасно (а це типова ситуація, коли про справу дізналися вже з постанови про відкриття виконавчого провадження), закон дає 20 днів з моменту, коли ви фактично отримали копію рішення — і саме до цієї дати треба рахувати, а не до 30-денного строку від дня ухвалення.
Плутанина виникає тому, що люди орієнтуються на «звичні» 30 днів і подають заяву пізніше 20-денного строку з моменту отримання — на 30-й день вона вже вважається поданою з пропуском строку. Якщо строк усе-таки пропущено, його можна поновити, подавши клопотання з поважною причиною пропуску (перебування за кордоном, ненадходження кореспонденції за адресою реєстрації тощо) — але це окреме питання, яке суд вирішує на власний розсуд, і результат залежить від конкретних обставин і документів у справі.
Окремо варто зважати на реєстрацію в системі «Електронний суд»: якщо ви ознайомилися з рішенням там, строк на оскарження починає відлічуватися з моменту такого ознайомлення, а не з дня, коли ви вирішили звернутися до адвоката.
Куди подавати заяву — і чому це не апеляція
Поширена помилка — одразу подавати апеляційну скаргу на заочне рішення, минаючи заяву про його перегляд. Це різні процесуальні інструменти. Заочне рішення переглядає той самий суд першої інстанції, який його ухвалив, — саме туди подається заява про перегляд та скасування заочного рішення. Апеляційна скарга до суду апеляційної інстанції подається вже тоді, коли справу розглянуто в загальному (не заочному) порядку, або якщо суд відмовив у перегляді заочного рішення і ви оскаржуєте підсумкове рішення в цілому.
З практичного погляду скасування заочного рішення також вигідніше з точки зору судового збору — він менший, ніж за подання апеляційної скарги. Якщо суд залишає заяву про перегляд без руху — це не відмова в задоволенні, а технічний крок: суд встановлює строк на усунення недоліків (несплачений збір, ненадана копія іншій стороні тощо), і після їх усунення справу переглядають по суті.
Що відбувається після скасування — і чого воно не гарантує
Скасування заочного рішення саме по собі є підставою для закриття (або зупинення) виконавчого провадження та зняття арештів з рахунків, якщо їх уже накладено. Але це не остаточна перемога у справі — поширена помилка думати, що на цьому все закінчилось. Насправді справа лише повертається до розгляду в загальному чи спрощеному порядку тим самим судом, де вже потрібно повноцінно захищати свою позицію: подати відзив на позовну заяву, надати докази, взяти участь у засіданнях. Тобто скасування заочного рішення — це відкриття можливості захищатися, а не завершення спору на вашу користь.
Правова основа
- ст. 288 ЦПК України
- ст. 279 ЦПК України
Відео за темою
Часті запитання
Так, за умови доведення двох обставин одночасно: що вас не повідомили належним чином про засідання і що докази чи доводи, на які ви посилаєтесь, мають істотне значення для правильного вирішення справи.
Спершу з'ясувати вид рішення. Якщо воно заочне — подати заяву про перегляд та скасування до того ж суду першої інстанції, який його ухвалив. Якщо справу розглянуто в загальному порядку — подати апеляційну скаргу в межах процесуального строку.
Ні. Залишення заяви без руху означає, що суд встановив строк на усунення технічних недоліків — наприклад, несплачений судовий збір чи ненадана копія іншій стороні. Після їх усунення заяву розглядають по суті.
Найімовірніший результат — заочне судове рішення не на користь боржника, а надалі відкриття виконавчого провадження та арешт рахунків. Тому реагувати на повістку варто заздалегідь, а не після винесення рішення.
Ні. Скасування заочного рішення лише повертає справу на розгляд у загальному чи спрощеному порядку, де потрібно подати відзив, докази і повноцінно захищати свою позицію. Результат далі залежить від конкретних матеріалів справи.
Можна подати клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку, вказавши поважну причину пропуску (наприклад, перебування за кордоном або ненадходження кореспонденції за адресою реєстрації). Рішення про поновлення строку суд ухвалює з урахуванням конкретних обставин.
Матеріал має загальний інформаційний характер і ґрунтується на роз'ясненнях адвоката у відео на каналі @advokatPuzin. Правова позиція у конкретній справі залежить від документів — це не заміна консультації.