Арешт з рахунку знімає виключно державний або приватний виконавець — банк лише виконує його постанову і сам нічого розблокувати не може. Швидко можна розблокувати частину коштів: у межах двох мінімальних заробітних плат (станом на середину 2026 року — трохи більше 17 000 грн) за заявою виконавцю, а рахунки зі спеціальним статусом (зарплатний, пенсійний, стипендіальний, соціальний) звільняються від арешту повністю. Щоб зняти арешт з усієї суми і закрити виконавче провадження остаточно, зазвичай доводиться оскаржувати саме судове рішення, на підставі якого його відкрили.
Чому арештували рахунок і до кого звертатись — не до банку
Банк ніколи не приймає самостійного рішення заблокувати картку. Арешт на розрахунковий рахунок за наявності заборгованості накладає державний або приватний виконавець у межах відкритого виконавчого провадження, а банк лише виконує вже надіслану йому постанову. Тому звернення з претензією до відділення банку чи в його підтримку часу не заощадить — там просто немає повноважень зняти арешт, навіть якщо співробітники поспівчувають ситуації.
При цьому жодний нормативний акт не зобов'язує попереджати боржника про майбутній арешт заздалегідь. Найчастіше людина дізнається про відкрите виконавче провадження вже за фактом — з додатку «Дія», з повідомлення від бухгалтерії за місцем роботи про утримання із зарплати або в момент, коли картка перестає працювати. Причому арешт зазвичай накладається одразу на всі рахунки боржника в усіх банках, де вони відкриті: виконавець має доступ до реєстрів і бачить їх усі.
Важливо розуміти: сам факт арешту — це наслідок, а не причина. Причина завжди одна — судове рішення (найчастіше заочне, ухвалене за відсутності відповідача) або виконавчий напис нотаріуса, які набрали законної сили і стали підставою для відкриття виконавчого провадження. Саме з цією підставою і потрібно працювати, якщо мета — зняти арешт не частково, а повністю.
Яку суму можна розблокувати одразу, поки основне питання не вирішене
Поки триває розгляд по суті — чи то через скасування заочного рішення, чи через апеляцію — існує проміжний, швидший інструмент. Закон дозволяє звернутись до виконавця із заявою про розблокування коштів у межах двох мінімальних заробітних плат (станом на середину 2026 року це трохи більше 17 000 грн). Це право стосується одного рахунку і не звільняє від виконання рішення в цілому — воно лише дає доступ до частини коштів на щоденні потреби.
Окрема категорія — рахунки зі спеціальним статусом: зарплатний, пенсійний, стипендіальний, соціальний (у тому числі виплати на дитину). За законом про виконавче провадження арешт на них узагалі не повинен накладатися, а якщо вже накладений — знімається повністю, без обмеження сумою. Проблема в тому, що автоматична система виконавчого провадження цього статусу не бачить: виконавець отримує лише номер рахунку та ідентифікаційний код платника податків, а не інформацію про призначення коштів.
Тому зняття арешту зі спецрахунку не відбувається автоматично — потрібна окрема письмова заява виконавцю з підтвердженням статусу рахунку (наприклад, довідка про зарахування зарплати чи пенсії). І тут є нюанс, який часто випускають з уваги: якщо протягом останніх шести місяців на зарплатну картку надходили й інші кошти, крім зарплати, вона може втратити статус спеціалізованого рахунку — тоді діє лише загальний ліміт у дві мінімальні заробітні плати.
Як подати заяву виконавцю і що робити, якщо арешт не знімають
Алгоритм звернення практично однаковий незалежно від типу рахунку: з'ясувати, у провадженні якого саме виконавця перебуває справа і на якій підставі накладено арешт, після чого подати письмову заяву про його зняття — з посиланням на спеціальний статус рахунку або з проханням розблокувати суму в межах ліміту. Постанова, яку виконавець виносить за результатом розгляду заяви, надсилається до банку, і саме з цього моменту йде відлік — скільки часу банк витратить на її фактичне виконання, залежить від його внутрішнього регламенту й завантаженості: десь це доба, десь — п'ять-десять днів.
Якщо виконавець ігнорує законну вимогу або відмовляється знімати арешт зі спеціального рахунку, бездіяльність можна оскаржити — подається не позов у загальному порядку, а скарга до суду відповідної ланки на дії або бездіяльність державного чи приватного виконавця. Усі документи, які подаються виконавцю, фіксуються в автоматизованій системі виконавчого провадження, доступ до якої має і сам боржник за ідентифікатором з постанови про відкриття провадження, — це знімає питання доказування факту звернення.
Окремо варто знати межі повноважень виконавця щодо доходів: із заробітної плати, пенсії чи стипендії може утримуватися до 50% — конкретний відсоток виконавець визначає з урахуванням обставин, і на практиці це часто менше граничної межі.
Як зняти арешт повністю — через оскарження самого рішення суду
Часткове розблокування коштів вирішує термінову проблему, але саме по собі не звільняє від боргу і не закриває виконавче провадження. Щоб зняти арешт з усієї суми, потрібно поставити під сумнів підставу, на якій провадження було відкрите, — саме судове рішення.
Якщо рішення заочне (ухвалене за відсутності відповідача — типова ситуація, коли людина не отримала повістку або не встигла відреагувати), стаття 288 Цивільного процесуального кодексу України дає право подати заяву про його перегляд та скасування до того самого суду, який його ухвалив. Строк — 30 днів з моменту винесення рішення або 20 днів з моменту, коли боржник дізнався про нього; за поважної причини пропуску цей строк можна поновити. Якщо суд заяву задовольняє, виконавче провадження закривається вже на цьому етапі — до того, як справа розглянута по суті заново, — і арешт з рахунків знімається.
Якщо строк на перегляд заочного рішення пропущено остаточно або в перегляді відмовлено, залишається апеляційне оскарження — стаття 356 ЦПК України, теж у межах 30 днів з моменту отримання рішення, зі строком, який так само можна поновлювати за поважної причини. Відкриття апеляційного провадження з поновленням строку саме по собі є підставою для зупинення виконавчих дій на час розгляду справи — кошти з рахунку тимчасово перестають списуватись.
Бувають випадки, коли виконавець отримав ухвалу про скасування рішення, але не поспішає її виконувати. Тут можна нагадати, що за невиконання судового рішення статтею 382 Кримінального кодексу України передбачена кримінальна відповідальність — вона стосується саме посадової особи (виконавця), а не боржника за сам факт несплати боргу за кредитом. На практиці нагадування про цю статтю зазвичай достатньо, щоб постанову виконали протягом кількох днів.
Типові помилки, які лише погіршують ситуацію
Найпоширеніша помилка — одразу після скасування заочного рішення подавати апеляційну скаргу замість заяви про перегляд. Це різні процесуальні інструменти з різним порядком: суд просто відмовить у відкритті апеляційного провадження, а дорогоцінний час буде втрачено.
Друга помилка — намагатися вирішити питання розблокування через банк: відвідування відділення, дзвінки в підтримку, письмові претензії банку не мають жодного юридичного значення, оскільки рішення про арешт і його зняття перебуває виключно в компетенції виконавця.
Третя — ігнорувати наявність спеціального статусу рахунку і не подавати окрему заяву виконавцю. Автоматична система арештовує все, що бачить за кодом платника податків, тому мовчання боржника означає, що навіть законодавчо захищені кошти (пенсія, зарплата, соціальна допомога) залишаються заблокованими без потреби.
Четверта — реагувати на телефонні погрози колекторів чи представників МФО про «кримінальну відповідальність за невиконання рішення суду», коли рішення ще навіть не скасоване або взагалі не набрало чинності. Вимагання грошей під такими погрозами саме по собі є кримінально караним діянням, а невиконання цивільного рішення про стягнення боргу такої відповідальності не тягне.
Якщо борг уже погашений, а рахунок досі заблокований
Трапляється ситуація, коли виконавець уже списав повну суму боргу через арешт зарплати чи інших надходжень, а картка все одно залишається заблокованою. У такому разі потрібно звернутись до виконавця з підтвердженням повного погашення заборгованості і вимагати винесення постанови про закриття виконавчого провадження — саме ця постанова є підставою для зняття всіх арештів з рахунків. Автоматичного закриття провадження в момент списання останньої гривні системою не передбачено — про факт повного погашення需 потрібно повідомити окремо.
Якщо ж виявляється, що з боржника стягнули більше, ніж належало (наприклад, після скасування рішення в апеляції або зменшення суми боргу судом), питання повернення зайво стягнутих коштів вирішується окремо: спочатку має набрати чинності судове рішення, яким позов кредитора відмовлено повністю або задоволено частково, і лише після цього можна звертатися з новим позовом про повернення різниці. Доцільність такого позову залежить від суми: для невеликих різниць витрати на процес можуть не окупитися.
Правова основа
- ст. 288 ЦПК України
- ст. 356 ЦПК України
- ст. 382 Кримінального кодексу України
- Закон України «Про виконавче провадження»
Відео за темою
Часті запитання
Ні. Банк лише виконує постанову державного або приватного виконавця про арешт і не має повноважень самостійно її скасувати чи змінити. Усі звернення щодо зняття арешту потрібно подавати виконавцю, у провадженні якого перебуває справа.
У межах двох мінімальних заробітних плат — станом на середину 2026 року це трохи більше 17 000 грн. Це право стосується одного рахунку і надається за заявою виконавцю, незалежно від того, чи вдасться згодом скасувати саме судове рішення.
Так, якщо рахунок має спеціальний статус (зарплатний, пенсійний, стипендіальний, соціальний), закон звільняє його від арешту без обмеження сумою. Але виконавець автоматично цього статусу не бачить — потрібно подати окрему заяву з підтвердженням призначення рахунку, інакше він розблокується лише в межах загального ліміту.
Тоді рахунок може втратити статус спеціалізованого, і зняти арешт вдасться лише в межах двох мінімальних заробітних плат, а не повністю. Щоб зберегти захищений статус, картку варто використовувати виключно для отримання зарплати.
На бездіяльність або незаконні дії виконавця можна подати скаргу до суду відповідної ланки — це окрема процедура, а не звичайний позов. Усі документи, подані виконавцю, фіксуються в автоматичній системі виконавчого провадження, доступ до якої має і сам боржник.
Ні. Часткове розблокування в межах ліміту або зняття арешту зі спецрахунку вирішує термінову проблему з доступом до коштів, але саме провадження закривається лише після скасування або зміни судового рішення, яке стало підставою для його відкриття.
Матеріал має загальний інформаційний характер і ґрунтується на роз'ясненнях адвоката у відео на каналі @advokatPuzin. Правова позиція у конкретній справі залежить від документів — це не заміна консультації.