Ні, автоматично й лише за наявності боргу єдине житло не забирають. Звернути стягнення на нерухомість виконавець може тільки за одночасної наявності судового рішення про стягнення боргу, відкритого виконавчого провадження, суми боргу понад порогову (на момент запису профільного відео — 20 мінімальних заробітних плат, 172 000 грн) і лише після того, як вичерпані інші способи стягнення — зарплата, банківські рахунки, рухоме майно. Кожен випадок залежить від конкретних документів провадження, тож перевіряти свою ситуацію варто індивідуально.
«У всіх заберуть житло» — це так не працює
Періодично в медіа й телеграм-каналах з'являються заяви на кшталт «за будь-який борг заберуть усе майно, заблокують рахунки і відберуть єдине житло». Такі публікації, зокрема навколо законопроєкту №1425, викликають хвилю тривоги — адвокат згадує, що після однієї з таких новин надійшло понад 100 дзвінків за день з єдиним питанням: «чи заберуть у мене житло».
Відповідь, яку дає практика: ні, сама лише наявність боргу — не підстава. Інформація про автоматичне блокування рахунків і позбавлення житла лише за фактом заборгованості не відповідає дійсності — це не передбачено ні чинною редакцією закону про виконавче провадження, ні анонсованими змінами до нього. Конституція України прямо закріплює недоторканність житла: ніхто не може бути протиправно позбавлений житла. Це — базова гарантія, від якої й відштовхується вся подальша процедура.
Важливо перевіряти першоджерело, а не переказ у соцмережах: закон, на який посилалися паніку, на момент відповідних роз'яснень навіть ще не був підписаний головою Верховної Ради чи Президентом. Позасудового порядку стягнення майна чи позбавлення житла він не вводив.
Які умови мають збігтися одночасно, щоб дійшло до житла
Щоб приватний або державний виконавець узагалі отримав право звернути стягнення на нерухоме майно боржника, потрібна одночасна наявність кількох обставин, а не якась одна з них.
Перше — має бути рішення суду про стягнення заборгованості. Друге — має бути відкрите виконавче провадження (у приватного й державного виконавця в межах закону про виконавче провадження однакові права та обов'язки). Третє — сума боргу повинна перевищувати порогову: на момент запису профільного відео це 20 мінімальних заробітних плат, тобто 172 000 грн (адвокат окремо звертає увагу дивитися дату запису відео, бо сума прив'язана до мінімальної зарплати і змінюється; за анонсованими змінами до закону поріг планували підняти до понад 400 000 грн).
Але навіть перевищення порогової суми само по собі підстави не дає. Перед тим як ставити питання про примусову реалізацію житла, виконавець зобов'язаний вичерпати інші, менш жорсткі способи стягнення — звернути стягнення на заробітну плату, банківські рахунки, рухоме майно тощо. Лише після цього можна ставити питання про примусову реалізацію нерухомості. Тобто ні за старою редакцією закону, ні за анонсованими змінами ніякої «автоматичної» реалізації майна не відбувається: обов'язкові рішення суду, відкрите провадження і послідовність виконавчих дій.
А якщо житло спільне з чоловіком/дружиною або я лише зареєстрований(-а) там
Реєстрація місця проживання (те, що раніше називали пропискою) сама собою не дає виконавцю можливості реалізувати житло — якщо у людини немає права власності на нього, звернути стягнення на цю нерухомість неможливо, навіть при мільярдній заборгованості.
Складніше зі спільно нажитим майном подружжя. Якщо, наприклад, у чоловіка є кредит і борг, а квартира — спільна власність з дружиною (по 1/2 частці), теоретично звернути стягнення на частку боржника можливо. Але на практиці це майже нездійсненно: частка не виділена в натурі, ніхто не купує «половину квартири» без згоди другого співвласника, і реалізація такої частки на практиці — вкрай рідкісний випадок (за словами адвоката, за час практики подібних випадків він не зустрічав). Тому сам факт реєстрації в квартирі чи наявність спільної частки при боргу одного з подружжя — це не ризикова ситуація сама по собі.
Окремо береться до уваги захист вразливих категорій: якщо в житлі зареєстровані малолітня дитина або особа з інвалідністю, відчуження неможливе без відповідного висновку — органу опіки та піклування (щодо дитини) або органу місцевого самоврядування (щодо особи з інвалідністю), навіть за мільйонних боргових зобов'язань.
Кілька виконавчих проваджень — чи підсумовується борг, щоб дотягнутися до порогу
Часте запитання: якщо в мене кілька кредитів і кілька відкритих виконавчих проваджень, чи можуть їх об'єднати, щоб загальна сума перевищила порогову і дозволила забрати житло? Зведене виконавче провадження законом дійсно передбачене, і за певних умов провадження можуть об'єднати з підсумовуванням боргу.
Але є суттєві застереження. По-перше, поки у боржника різні стягувачі і справи ще розглядаються судом окремо, зведення проваджень не відбувається — сума не підсумовується. По-друге, навіть коли провадження вже відкриті, об'єднання реальне лише за умови одного стягувача (умовно — одна фінансова установа) або пов'язаних юридичних осіб: два різні банки в одне провадження ніхто об'єднувати не буде. Варто перевіряти корпоративні зв'язки й кінцевих бенефіціарів — наприклад, чи не є формально різні бренди однією установою (адвокат наводить приклад, коли за назвою бренду не всі знають, якому банку він належить). Якщо стягувачі не пов'язані, ймовірність об'єднання проваджень і, відповідно, досягнення порогової суми — низька.
Окремо для боргів перед МФО (на відміну від банківських) практична реалізація нерухомості через електронні торги додатково ускладнена: виконавці враховують ризик, що судове рішення в подальшому може бути скасоване, і це знижує їхню зацікавленість доводити справу до продажу житла через торги.
Що реально можна зробити, поки борг ще не дійшов до критичної межі
Головна практична порада — не чекати, а відстежувати ситуацію. Перевіряти державні реєстри: чи є судове рішення, чи відкрите виконавче провадження, чи потрапили ви до реєстру боржників — це можна зробити самостійно через застосунок «Дія» або через сайт автоматизованої системи виконавчих проваджень (реєстр боржників) Міністерства юстиції, ввівши прізвище, ім'я та по батькові.
Варто окремо стежити за сумою боргу у виконавчому провадженні — вона може суттєво вирости порівняно з початковою сумою кредиту, якщо кредитор отримав заочне судове рішення (невелика позика в кілька десятків тисяч гривень цілком може перетворитися в суму, що вже наближається до порогової). Якщо заочне рішення винесене за відсутності боржника — є механізм його перегляду й скасування з поновленням процесуальних строків, і скасування такого рішення закриває виконавче провадження і знімає арешти.
За наявності боргу, навіть коли він уже наближається до порогової суми, часткові погашення й листування з державною чи приватною виконавчою службою, за словами адвоката, у розглянутих справах не давали виконавцю підстав застосовувати найжорсткіший спосіб стягнення — реалізацію житла. Кожна ситуація залежить від конкретних документів провадження (яке рішення суду, на якій стадії перебуває виконавче провадження, скільки стягувачів), тому доцільно проаналізувати саме вашу справу, а не орієнтуватися на загальні побоювання з медіа чи телеграм-каналів.
Правова основа
- Конституція України (недоторканність житла)
- Закон України «Про виконавче провадження» (порогова сума для звернення стягнення на нерухоме майно)
Відео за темою
Часті запитання
Медійна інформація про автоматичне блокування рахунків і позбавлення житла лише за наявністю боргу не відповідає дійсності. Це не передбачено чинним законом про виконавче провадження і не передбачено навіть анонсованими змінами до нього — потрібні одночасно рішення суду, відкрите провадження, порогова сума боргу і вичерпання інших способів стягнення.
Ні, це не відповідає дійсності. Законопроєкт стосувався цифровізації виконавчого провадження; позасудового порядку стягнення майна чи позбавлення житла в ньому немає, і на момент відповідних роз'яснень він навіть ще не був підписаний головою Верховної Ради чи Президентом.
Ні. Реєстрація місця проживання (колишня прописка) сама собою не дає підстав для реалізації житла — якщо у вас немає права власності на нерухомість, звернути стягнення на неї неможливо, незалежно від розміру боргу.
Теоретично звернення стягнення на частку боржника в спільно нажитому майні можливе, але на практиці вкрай рідкісне: частка не виділена в натурі, і покупця на неї без згоди другого співвласника зазвичай не знаходиться.
Поки у боржника різні стягувачі і справи розглядаються судом окремо, суми не підсумовуються. Об'єднання (зведене провадження) реальне лише за одного стягувача або пов'язаних юридичних осіб — два різні банки в одне провадження не об'єднують.
Відчуження такого житла неможливе без відповідного висновку — органу опіки та піклування щодо дитини або органу місцевого самоврядування щодо особи з інвалідністю, — навіть за значних боргових зобов'язань.
Матеріал має загальний інформаційний характер і ґрунтується на роз'ясненнях адвоката у відео на каналі @advokatPuzin. Правова позиція у конкретній справі залежить від документів — це не заміна консультації.