Якщо кредит на ваше ім'я оформили шахраї, банк чи МФО, найімовірніше, все одно подадуть позов саме до вас — заява в поліцію сама по собі від боргу не звільняє. Захищатися доводиться вже в цивільній справі: довести, що кошти отримали не ви, спираючись на кримінальне провадження, а за відмови першої інстанції — оскаржувати в апеляції. Універсальної гарантії результату немає: усе залежить від того, які докази вдасться зібрати у конкретній справі.
Чому банк усе одно подає в суд, навіть якщо кредит взяли не ви
Перше, що варто зрозуміти: сам факт шахрайства не звільняє вас автоматично від боргу і не зупиняє кредитора. За спостереженнями адвоката, такі випадки — поодинокі, але типовий сценарій виглядає так: банк чи мікрофінансова організація все одно звертається з позовом саме до особи, на чиє ім'я оформлено кредит, оскільки формально договір підписаний саме на неї.
Доводити, що кошти отримали не ви, а стороння особа, доведеться вже в межах цієї цивільної справи. Якщо це вдасться підтвердити документально, суд відмовляє позивачу в задоволенні позову. Якщо доказів недостатньо — на жаль, за такою логікою боргові зобов'язання доведеться виконувати, попри те що кредит фактично отримала інша людина. Тому час між моментом, коли ви дізналися про фіктивний кредит, і зверненням по допомогу має значення.
Перший крок — заява в поліцію та витяг з ЄДРДР
Щойно стало відомо, що кредит оформлено на ваше ім'я без вашої участі, потрібно звернутися до органів Національної поліції із заявою про кримінальне правопорушення. За результатами розгляду заяви видається витяг з Єдиного державного реєстру досудових розслідувань (ЄДРДР) — документ, що підтверджує сам факт відкриття кримінального провадження.
Цей витяг стане одним із доказів у майбутньому цивільному спорі з кредитором, хоча сам собою він рідко буває достатнім аргументом для суду першої інстанції — про це нижче. Головне на цьому етапі — зафіксувати звернення офіційно і якнайшвидше, а не намагатися вирішити ситуацію самостійно, домовляючись з кимось по телефону чи ігноруючи повідомлення від банку.
Чому не можна одразу подавати власний позов про визнання договору недійсним
Логічне бажання жертви шахрайства — самому піти в суд і вимагати визнати кредитний договір недійсним. Адвокат прямо застерігає від цього кроку: за наявною практикою, такий самостійний позов до отримання обвинувального вироку щодо винної особи в кримінальній справі, як правило, залишається без задоволення — суд посилається на те, що предмета позову фактично ще немає.
Правильна послідовність інша: спочатку звернення до правоохоронних органів (див. попередній розділ), а вимогу про недійсність договору доцільніше заявляти не окремим позовом, а зустрічною вимогою — уже тоді, коли банк чи МФО самі звернуться до суду з позовом проти вас. Це не універсальний рецепт для будь-якої ситуації, а підхід, який залежить від того, на якій стадії перебуває кримінальне провадження і які документи вже є на руках.
Що робити, коли банк чи МФО вже подали позов проти вас
Коли справа доходить до суду, важливо перевірити, чи заявляв кредитор клопотання про розкриття банківської таємниці — щоб підтвердити або спростувати сам факт видачі коштів. У практиці, яку описує адвокат, кредитор інколи навмисно уникає такого клопотання, побоюючись, що з'ясується: кошти позичальнику фактично не видавалися. У такому разі клопотання про витребування інформації з відповідних банків заявляє вже сторона захисту.
Якщо банківська відповідь підтверджує, що кошти на ваш рахунок ніколи не надходили, це серйозний аргумент на користь відмови в позові — і додаткова підстава розглядати дії тих, хто оформив кредит, як самостійне кримінальне правопорушення. Результат тут завжди залежить від того, які саме документи вдасться зібрати і наскільки послідовно побудована лінія захисту в конкретній справі.
Якщо суд першої інстанції відмовив — це не завжди кінець
За спостереженнями адвоката, суди першої інстанції найчастіше вимагають саме обвинувального вироку і не задовольняються витягом з ЄДРДР чи повідомленням про підозру. Це не привід зупинятися: рішення першої інстанції можна оскаржити в апеляційному порядку, і, за практикою, описаною в консультаціях, апеляційна інстанція частіше враховує обставини потерпілого від шахрайства, навіть без вироку на момент розгляду.
Це спостереження з конкретних справ, а не гарантія: кожна справа індивідуальна, і те, наскільки апеляційний суд врахує аргументи захисту, залежить від зібраних доказів, поведінки сторін у процесі та конкретних обставин кожної справи.
Типові помилки, які тільки ускладнюють ситуацію
Кілька дій жертв шахрайства регулярно призводять до додаткових проблем. По-перше, не варто передавати номер банківської картки чи інші ідентифікуючі дані третім особам — якщо це сталося добровільно, довести в суді, що дані виманили шахраї, стає значно складніше: такі дані вважаються наданими на власний ризик.
По-друге, якщо телефонує невідома особа, яка представляється кредитором чи його представником, не варто одразу довіряти і тим паче щось сплачувати. Правильна дія — вимагати назвати точний номер кредитного договору і надати документальне підтвердження (копію договору чи договору відступлення права вимоги): цей номер знає лише реальний кредитор. Були випадки, коли до однієї людини зверталося одразу кілька «представників» з різними договорами по одному й тому ж кредиту — це саме той сигнал, який має насторожити.
Раннє попередження: запит на кредитну історію по кредиту, якого ви не брали
Іноді про спробу шахрайства можна дізнатися ще до того, як справа дійде до суду — коли банк надсилає повідомлення про запит вашої кредитної історії. Якщо ви дійсно користуєтесь послугами цього банку, приводу для тривоги, як правило, немає — це звичайна процедура.
Але якщо ви ніколи не мали справи саме з цією установою, таке повідомлення може означати, що стороння особа намагається оформити кредит на ваше ім'я просто зараз. У цьому випадку варто діяти без зволікань: одразу повідомити сам банк про те, що запит зробили не ви, і паралельно звернутися в поліцію — це дає шанс зупинити оформлення кредиту до того, як він фактично відбудеться, а не боротися з наслідками згодом.
Правова основа
- Стаття 190 Кримінального кодексу України (шахрайство)
Відео за темою
Часті запитання
За словами адвоката, це поодинокі випадки, але сам факт шахрайства доводити доведеться вже в суді — банк чи МФО все одно звернеться з позовом до особи, на чиє ім'я оформлено кредит. Якщо вдасться довести, що кошти отримали не ви, суд відмовляє в позові; якщо ні — доведеться його сплачувати.
У більшості випадків ні. У практиці, яку описує адвокат, суди першої інстанції зазвичай вимагають обвинувального вироку щодо винної особи — саме факту звернення в поліцію чи повідомлення про підозру недостатньо для визнання договору недійсним у цивільній справі.
Якщо ви дійсно є клієнтом цього банку — приводу для тривоги, як правило, немає. Але якщо ви ніколи не користувались послугами саме цієї установи, це може означати спробу сторонньої особи оформити кредит на ваше ім'я, і варто одразу повідомити банк та звернутися в поліцію.
Адвокат застерігає, що подання такого позову до отримання вироку в кримінальній справі, як правило, завершується відмовою — суд вважає, що предмета позову ще немає. Радше варто спочатку звертатися до правоохоронних органів, а вимогу про недійсність договору заявляти як зустрічну, коли банк або МФО самі подадуть позов проти вас.
Це принципово різні речі. Шахрайство (ст. 190 Кримінального кодексу України) — це кримінальне правопорушення, коли кредит оформила стороння особа без вашого відома. А невиконання боргових зобов'язань за кредитом, який ви дійсно оформлювали самі, — це цивільно-правові відносини, і саме по собі воно не є підставою для кримінальної відповідальності за цією статтею, навіть якщо колектори лякають протилежним.
У практиці, яку наводить адвокат, варто оскаржувати рішення в апеляційному порядку: апеляційна інстанція, за його спостереженнями, частіше враховує обставини потерпілого від шахрайства, навіть коли вирок за кримінальним провадженням ще не постановлений. Гарантій результату це не дає — все залежить від конкретних доказів у справі.
Матеріал має загальний інформаційний характер і ґрунтується на роз'ясненнях адвоката у відео на каналі @advokatPuzin. Правова позиція у конкретній справі залежить від документів — це не заміна консультації.